всё, что меня окружает, невозможно вместить даже в крик. (с)

час від часу життя робить "сплески", повертаючи мене в інший напрям, відкриваючи очі на інші речі... або ж на ті самі, тільки вже крізь інакшу призму. спілкування з тобою завжди змушує мене задуматись у найістиннішому значенні цього слова, я тобі сьогодні це казала, до речі)

почалося літо. КАЛЕНДАРНЕ. бо ж у голові, а тим паче, свідомості, ніяких засмаглих червневих думок. 
звіііііісно, кожне літо у мою божевільну башку вдираються думки, типу: -зайнятися спортом, -бігати зранку, -пити свіжі фреши після пробіжки, -робити шопінг, -читати цікаві речі, -дивитися класні фільми, -влаштувати фотосет, -робити скажений манікюр, -зняти фільм, -написати і видати книжку.. .ага, прям зараз! пффф... і як завжди жодна з цього плану дія не виконувалась навіть на половину), що і підвердиться цього разу, хоча...

...перш за все, це справа лінощів, а взагалі я не знаю. 
життя якесь іноді таке дивне. 

а я живу. слухаю дивну музику, п*ю той самий зелений Greenfield. тільки парфуми змінились на терпкіші. і здається, що, коли ти зустрінеш мене через 1000 років, я залишуся та сама, тільки в очах з*явиться мудрість, а у ході виваженість і неквапливість. я так само любитиму джаз, а мої сусіди – тишу. 

і шось як завжди я заходила сюди з відчуттям "непоніманія-шо-сюди-написати", а звершую page тим, що життя стало на терези і повільно розхитується туди-сюди під впливом усяких факторів. 

режим "ОЧІКУВАННЯ". тайм із ранін аут, а я кажу тобі добраніч, мій любий сумно?ком)

_________

настрій: задовільний;

пісня вечора: Оксана Вояж и Валерий Горлов – Не со мной