категорії: блоґ-запис

і ці очі, кольору неба

І скільки турботи в твоєму «спасибі…»

… сплетіння наших пальців у моментах дитячого балавста. Я відчуваю струм твоїх долонь, ти ж – не помічаєш, або не бажаєш. І руки знову пахнуть тобою: холодні і пошматовані.  І стільки турботи в оцих холодних очах, кольору неба. Я тану…